Сколько стоит вести бизнес в Украине
Уже второй год подряд бизнес положительно оценивает изменения в регуляторной среде. Однако в Украине все еще плохо с получением сертификатов и санитарных заключений, регулированием экспорта, администрированием и уплатой налогов. (Укр.)
В середньому 27,4 тис грн витрачали малі та середні підприємства в Україні у 2016 році, аби працювати легально. Саме стільки коштує дотримання регуляторних вимог для цього сегмента бізнесу. У 2015 році цей показник був вищим — 29,7 тис грн. Передусім — через витрати, з якими стикалися підприємці під час перевірок.
Проте зниження вартості ведення бізнесу відбулося не завдяки спрощенню регулювання, а внаслідок зменшення середнього розміру підприємств. Отже, у 2016 році регуляторний тягар в перерахунку на одного працівника в Україні зріс.
Такі дані оприлюднили представники Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДПК) за результатами дослідження бізнес-середовища України "Щорічна оцінка ділового клімату". Проект фінансує підпорядковане американському уряду Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Очікування поліпшилися
Автори звіту опитали 1 851 представника малого та середнього бізнесу. Зокрема — керівників 1 324 підприємств — юридичних осіб та 527 фізичних осіб-підприємців в усіх регіонах України, за винятком АРК, Севастополя та ОРДЛО.
Низький попит посів перше місце серед перешкод для зростання малого та середнього підприємництва у 2016 році. Він витіснив на друге місце несприятливу політичну ситуацію, яка була головною перешкодою у 2015 році.
У той же час центральний індекс дослідження, індекс ділового клімату, дорівнює +0,06 за шкалою від -1 до +1. Він зріс на п'ять пунктів порівняно з 2015 роком, коли його значення становило +0,01. Основні складники індексу — очікування та оцінка підприємцями поточної ситуації, плани розвитку бізнесу на наступні два роки.
Ведення бізнесу дорожчає
Особливе місце в дослідженні посідають непрямі витрати малих та середніх підприємств, пов'язані з бюрократичними перепонами з боку державних органів. Порівняно з 2015-2016 роками вони суттєво зросли.
1. Державна реєстрація тривала у середньому 5,7 дня і коштувала 380 грн. Враховуючи тривалість процедури, можна говорити про загальну вартість державної реєстрації на рівні 1 680 грн (у 2015 році — 1 011 грн).
2. У 2016 році ліцензії мали 30,5% фірм сектора (у 2015 році — 31,3%). 64,1% підприємств мають строкові ліцензії із середнім терміном дії 3,7 року. Зменшення загальної вартості ліцензії (13 048 грн у 2016 році порівняно з 14 713 грн у 2015 році) пов'язано із скороченням непрямих витрат — тривалості процедури.
3. Сертифікували продукцію або послуги у 2016 році 15,8% респондентів (у 2015 році — 20,7%). Загалом сертифікація коштувала 12 990 грн, з них 5 343 грн — пряма вартість, решта — непрямі витрати, еквівалентні 15,2 дня (у 2015 році — 14 381 грн і 6 263 грн відповідно, тривалість процедури — 14,3 дня).
4. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи знадобився 15,6% підприємств (у 2015 році — 17,6%). Загальні витрати на отримання санітарно-гігієнічного висновку становили 7 937 грн, з них пряма вартість — 2 130 грн, тривалість — 8,8 дня (у 2015 році фірми сплачували в середньому 2 673 грн і витрачали дев'ять днів, що в перерахунку становило 9 537 грн).
5. Порівняно з 2015 роком у 2016 році зросла частка підприємств, які перевірялися принаймні одним органом (51,2% та 68% відповідно). Зросла й кількість оштрафованих фірм (60,7% у 2016 році проти 34,7% у 2015 році).
Разом з тим, загальна вартість перевірок зменшилася: 27 325 грн у 2016 році проти 40 938 грн у 2015 році. Насамперед це пов'язано із зменшенням сум, які підприємства сплатили у вигляді штрафів, конфіскацій та неофіційних платежів.
6. 3 огляду на частоту та пов'язані витрати — часові та грошові у формі штрафів або неофіційних платежів — найбільш обтяжливими для малих та середніх підприємств залишаються перевірки державної податкової інспекції.
7. Загальна вартість дотримання регуляторних вимог у 2016 році становила 27 412 грн і виявилася меншою за показник 2015 року — 29 761 грн.
Ця сума включає прямі і непрямі витрати, пов'язані з державною реєстрацією, ліцензуванням, сертифікацією, санітарно-гігієнічним регулюванням, державним наглядом, та обчислена з урахуванням рівня покриття тією або іншою процедурою.
8. На сплату податків у 2016 році фірми витратили в середньому 24,9% доходу (у 2015 році — 27,3%). Витрати підприємств у формі податків зростають з розміром компаній і пов'язані з організаційно-правовою формою (витрати ФОП, пов'язані з оподаткуванням, майже вдвічі менші, ніж витрати юридичних осіб).
9. Основними проблемами, пов'язаними з адмініструванням податків, залишаються нестабільність податкового законодавства, розмір штрафних санкцій за помилки, ставки податків та зборів, часті зміни форм податкової звітності.
Оптимізм бізнесу зменшився
"Результати дослідження свідчать, що оцінки стану ділового середовища поліпшилися, а оптимізм підприємств щодо найближчих планів зріс, — розповідає координатор аналітичного компонента програми USAID та виконавчий директор ІЕДПК Оксана Кузяків. — Разом з тим, темпи зростання оптимізму щодо дворічних планів дещо зменшилися, тож часу на відкладання реформ не залишилося".
Уже другий рік поспіль бізнес позитивно оцінює зміни у регуляторному середовищі. Він позитивно відгукується про зміни у процедурі реєстрації бізнесу та ситуацію з перевірками. Оцінка процедур, пов'язаних з початком користування приміщеннями, у 2016 році мала негативне значення, а в 2017 році змінилася на позитивну.
В Україні все ще погано з отриманням сертифікатів відповідності та санітарних висновків, регулюванням експорту, адмініструванням та сплатою податків.
Що не так з реформами
Проведене опитування дозволяє описати сектор малого та середнього підприємництва України і зрозуміти його структуру.
"Можна проводити багато реформ, змінювати закони, але якщо підприємець не відчуває змін, то щось відбувається не так. Наш індекс показує, що саме треба виправити, аби реформи рухалися у правильному напрямку", — каже Кузяків.
