Правовая суть механизма производного иска
Ідея запровадження механізму похідного позову не є новою. У країнах Європейського Союзу та в Сполучених Штатах Америки вже тривалий час діє такий механізм. Його виникнення пов’язане з тим, що на практиці досить часто виникають ситуації, коли власники великих пакетів акцій чи призначені менеджери зловживають своїми правами та діють у власних інтересах, не враховуючи інтереси міноритарних акціонерів, таким чином, завдаючи шкоди компанії в цілому.
Отже, похідний позов – це вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству його посадовою особою. Даний позов подається акціонерами в інтересах підприємства і від його імені. У багатьох країнах похідний позов служить ефективним механізмом боротьби зі зловживаннями з боку менеджменту та мажоритарних учасників.
Сьогодні в Україні застосовують поняття «похідний» та «непрямий» позов як синоніми. Таку позицію юристи EBS вважають досить аргументованою і правильною. Щодо терміну «похідний», то його суть полягає в тому, що учасник корпоративних правовідносин володіє правом на частку в майні корпоративного підприємства, тому його право «походить» від права самої особи на захист своїх інтересів. Термін «непрямий» позов означає, що вимога, яка зазначена в позові, стосується не конкретного порушеного права учасника товариства, а інтересу компанії в цілому, в якому зацікавлений і акціонер.
З метою наближення моделі корпоративного управління, яка зараз функціонує в Україні, до світових стандартів, Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 07.04.2015 р. за №289-VIII (набув чинності 01.05.2016 року). Цим Законом вносяться зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, якими у господарському судочинстві запроваджується нова категорія справ – справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю). Позивачем у таких справах є господарське товариство, в інтересах якого подано позов про відшкодування збитків, завданих цьому товариству діями (бездіяльністю) його посадової особи, а відповідачем у запроваджуваній категорії справ є посадова особа (у тому числі посадова особа, повноваження якої припинені), до якої пред’явлено позовну вимогу про відшкодування збитків, завданих господарському товариству її діями чи бездіяльністю.
Право подати господарському суду позовну заяву від імені господарського товариства, а так само заяву про здійснення представництва позивача надано учаснику (акціонеру) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства. Такий представник може здійснювати представництво товариства особисто (якщо він є фізичною особою), через свої органи (якщо він є юридичною особою), через органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (якщо він є державою, Автономною Республікою Крим, територіальною громадою), через інших своїх представників. При цьому учасник (акціонер), якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, може здійснювати представництво товариства через одного з учасників (акціонерів) або спільно уповноважити на це іншу особу.
Важливою новелою прийнятого Закону є те, що у спорах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, така посадова особа не вправі представляти товариство та призначати представника для участі у справі від імені господарського товариства. Але слід зауважити, що із тексту статті незрозуміло, як має підтверджуватися сам факт спричинення збитків підприємству і причинно-наслідковий зв'язок із діями чи бездіяльністю посадової особи. На думку юристів EBS, напрацювання судової практики в майбутньому дозволять виробити узгоджену позицію судів щодо даного питання.
Зазначимо, що до прийняття вище вказаного Закону вже існували передумови та тенденції до введення механізму похідного позову в дію. Показовим є Рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 р. (справа про охоронюваний законом інтерес). В мотивувальній частині Суд зазначає, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. В тому ж рішенні зазначається, що порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом. Саме тому однозначної відповіді щодо права звернення до суду з похідним позовом не було надано. У подальшому судова практика йшла різними шляхами, однозначного трактування рішення Конституційного суду України не було. Наприклад: у п. 11 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. за №13 зазначено, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Також доцільно звернутися до практики Європейського Суду з прав людини. У справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» від 25.07.2002 р. за №48553/99 позиція ЄСПЛ зводиться до того, що обов’язок ефективного здійснення захисту прав державою передбачає також позитивний обов’язок держави гарантувати ефективне та справедливе вирішення в національних судах будь-яких спорів між приватними особами, у тому числі й спорів, пов’язаних із захистом інтересів акціонера, спрямованих на задоволення його легітимного прагнення щодо отримання правомірної вигоди від його корпоративних прав.
Відповідаючи на питання «Чим все ж таки корисний механізм похідного позову?», варто зауважити, що це прогресивний інструмент захисту прав міноритарних акціонерів, який використовується у більшості високорозвинутих країн світу. Завдяки похідному позову акціонери та сама компанія є більш захищеними від ризиків зловживань та понесення збитків. Але зараз для України, яка лише починає практикувати використання такого механізму, важливо виробити єдину правову позицію щодо його застосування та усунути усі суперечності законодавства.
Алёна Киященко, EBS
