Можно ли доверять так называемым "финансовым векселям"?

Півроку у Верховній раді та пресі тривала істерія з приводу прийняття законів щодо запровадження "фінансових казначейських векселів в електронному вигляді".

Нарешті, всі необхідні закони були прийняті, а 24 липня президент офіційно затвердив факт існування нового інструменту.

Сумно, що навіть поважні економісти часто допускають некомпетентні висловлювання з цього приводу.

Пропоную професійний концептуальний погляд на проблему.

1. У світі векселям довіряють

Україна ратифікувала Женевські вексельні конвенції 1930 року у 1999 році, чим запровадила дію норми міжнародного вексельного права.

Першою конвенцією запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Жоден інший борговий інструмент не регулюється спеціальною областю права, тим більше міжнародного.

Довіра до векселя у світі висока внаслідок досконалості вексельного права, яке захищає учасників вексельного обігу. Це забезпечує їм мінімальні ризики. Не випадково країни-члени ЄС у преддефолтному стані, у період 2009-2011 роках, виходили на міжнародний ринок запозичень саме з векселями, а не з облігаціями.

До речі, у світі найбільш поширені переказні векселі, на відміну від України, де переважно використовуються прості векселі. Нікому у світі навіть не спадає на думку випускати власне зобов'язання, якщо в нього є дебітор! Нікому, крім нас.

2. Вексельне законодавство України

Національне вексельне право складається з Женевських вексельних конвенцій та закону "Про обіг векселів в Україні", яким згідно з другою конвенцією країна може врегулювати певні колізії з врахуванням національній специфіки. Також діють інші закони та підзаконні акти.

Навіть закон "Про цінні папери та фондовий ринок" лише визначає вид та тип векселя як цінного паперу, але не регулює обіг векселів, посилаючись на статтю 1 закону "Про обіг векселів в Україні". Вона містить повний перелік законодавчих актів, що регулюють обіг векселів в Україні.

Цей перелік підтверджений постановою пленуму Верховного суду від 8 червня 2007 року. У цьому переліку Податкового кодексу нема.

3. Суть і роль векселя в економіці

Вексель — строго формальний документ у паперовій формі, який складається у повній відповідності з Уніфікованим законом.

Порушення вимог закону щодо кількості та змісту реквізитів приводить до дефекту форми, внаслідок чого вексель втрачає вексельну силу і стає простою борговою розпискою, на яку не поширюється вексельне право. Саме паперова форма векселя надає йому простоти, дешевизни видачі та оперативності обігу.

Завдяки цьому вексель — єдиний інструмент, який в умовах фінансової кризи і дефіциту обігових коштів при вільному обігу здатний забезпечити позитивний вплив на економіку та сприяти зниженню дебіторської та кредиторської заборгованості, яка останніми роками перевищує ВВП.

У 2009 році даний показник становив 133% ВВП, у 2010 році — 127% ВВП, у 2011 році — 115% ВВП. Це загроза національній безпеці.

За даними статистики щодо виданих векселів у розрахунках між підприємствами України платіжна дисципліна за векселями удесятеро вища, ніж за договорами.

Вексель — це документ, яким оформлюється комерційний кредит між суб'єктами господарювання. Це дозволяє частково замінювати короткострокове банківське кредитування та забезпечити обіговими коштами господарську діяльність з постійними контрагентами, між якими склалися довірчі відносини.

Обсяги операцій купівлі-продажу векселів на фондовому ринку постійно збільшуються, що свідчить про зростання потреби у векселях.

Середнє відношення обсягу операцій з векселями до обсягу ВВП за останні десять років становило близько 28%. Коефіцієнт кореляції між цими показниками становив 0,93-0,97, що характеризує сильний статистичний зв'язок. Отже, очевидно, що векселі обслуговують економіку країни.

4. Чи можуть векселі в Україні існувати в електронній формі

Уніфікований закон передбачає єдину форму існування векселя: документарну. Серед колізій, які Женевська конвенція пропонує врегулювати з урахуванням національної специфіки, електронної форми векселя нема.

Оскільки прийнятими Верховною радою законами щодо так званих фінансових векселів не виконується низка вимог Женевських конвенцій від 1930 року, Україна постає перед вибором: виконувати ратифікований нею Уніфікований закон чи відмовитися від Женевських конвенцій офіційно.

Враховуючи ставлення іноземців до векселів, така відмова, безумовно, ще більше погіршить інвестиційний клімат країни.

Як компромісний варіант врегулювання цієї проблеми для запровадження електронної форми векселя в Україні потрібен спеціальний закон, який відповідно до Женевських конвенцій врегулює усі спірні питання випуску, обігу та погашення цих векселів і забезпечить захист прав учасників цього обігу.

Думка НБУ про те, що закони "Про депозитарну систему в Україні", "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг" вирішують згадані питання, є хибною.

5. Як запроваджуються фінансові векселі

Детальний аналіз законів №5519-VI та №5518-VI від 6 грудня 2012 року свідчить, що вони прийняті з порушенням українського законодавства, міжнародного вексельного права та регламенту Верховної ради.

Женевські вексельні конвенції від 1930 року, ратифіковані Україною у 1999 році, навіть не розглядають можливості існування векселів у бездокументарній формі.

Чинним законодавством не передбачені повноваження регуляторів, надані їм згаданими законами. Порядок введення так званих фінансових векселів у бездокументарній формі також не відповідає чинному законодавству.

Окреме визначення фінансових векселів не має юридичного сенсу, оскільки є інструмент "вексель", який регулюється спеціальним вексельним правом. Фінансовий вексель — це різновид звичайного векселя залежно від векселедавця. Так само як авто різних кольорів їздять за однаковими спеціальними правилами.

Інструменти, що запроваджуються цими законами, не є справжніми векселями, оскільки не мають необхідних реквізитів та втратили цілу низку прав векселедержателя та обов'язкових вимог Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, без яких вексель не має вексельної сили.

Отже, мова йде про звичайні казначейські та банківські зобов'язання, які не регулюються міжнародним вексельним правом. А це означає, що обов'язковість платежу, вільний обіг та захист прав векселедержателя, наприклад, протест у неплатежі, відсутній, а фінансові ризики дуже великі.

Крім того, введення в обслуговування електронного обігу так званих фінансових векселів оператора, адміністратора та Розрахункову палату значно здорожує обіг цього інструмента, знижує оперативність, збільшує адміністративні та технічні ризики, відкриває необмежені можливості для зловживань.

Фактично вільного обігу цих векселів не буде, як і можливості у векселедержателя захистити свої права на оплату цього зобов'язання.

Настирливість влади у "протягуванні" вексельних законопроектів безпрецедентна. Небаченою була кількість законопроектів-клонів, які розглядалися з порушенням регламенту Верховної ради. Усі вони суперечать чинному законодавству і Женевським конвенціям, а головне — не відповідають задекларованій меті.

Наприклад, у пояснювальній записці до законопроекту №2596 сказано: "Для повноцінного функціонування інструмента фінансового векселя". Однак для реалізації заявленої мети згадані проекти потребують суттєвого доопрацювання. Про це свідчать і висновки Науково-експертного управління парламенту.

До речі, жодного економічного обґрунтування щодо введення "фінансових векселів" у супровідних документах до цих проектів нема. Ці проекти повинен був подати Кабмін, але Микола Азаров, за даними преси, відмовився їх підписати.

Ситуацію "врятував" народний депутат Валерій Омельченко, який, подейкують, не є великим фахівцем з вексельного права.

Тим не менш, він оперативно зареєстрував, виніс на голосування та проштовхнув клони всупереч регламенту. Законопроекти №2290а та №2847 були прийняті, але проблеми залишилися.

Отже, якщо вам запропонують "фінансовий вексель", пам'ятайте: назва "фінансовий вексель" не гарантує статусів векселя і цінного паперу, як і захисту прав його користувачам з боку вексельного права.

Фактично в обіг запроваджується не вексель, а інструмент, який не має спеціального регулювання, а це спричиняє величезні фінансові ризики та несе необмежені можливості для зловживань у фінансовій сфері.

6. За яких умов фінансові векселі сприятимуть розвитку економіки

Більш реальною, простою та оперативною альтернативою електронного обігу фінансових векселів є створення єдиного електронного реєстру виданих фінансових векселів у документарній формі згідно з десятою статтею закону "Про обіг векселів" та Порядком ведення реєстру — рішення №1622 НКЦПФР.

Це забезпечить контроль за обігом векселів шляхом обов'язкової реєстрації передачі векселя за індосаментом у реєстрі та прийому його векселедержателем при наявності виписки з реєстру, а також необхідний облік обсягів випуску цього інструмента для його контролю з боку уряду.

Обов'язковою умовою є вільний обіг векселів, чому сьогодні заважає стягнення акцизного збору з вексельних операцій. Однак це — інша тема для обговорення.