Прозрачность бизнеса уничтожит рейдерство

Каждое мое утро начинается с новостей о новом случае рейдерства. Механизм борьбы с этим явлением есть. Для успеха должен измениться сам бизнес.

Стрічка новин ділових видань — це те, з чого (разом із кавою) починається майже кожен мій ранок. Мабуть, так само, як і ваш робочий день.

Тож всі ми споживаємо інформаційний продукт «кризового менеджменту» — повідомлення від компаній, що намагаються захиститися від рейдерських атак.

Часто про рейдерство пише міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Пригадуються «лихі 90-ті», коли ми так само часто чули про рекет.

Чи змінилося щось з тих часів? Про це й хочу з вами поговорити.

Не нарікатиму на абстрактну державу, яка повинна через парламент врегулювати всі законодавчі питання, через уряд — контролювати виконання законів, а через справедливі суди — стояти на сторожі прав добропорядних бізнесменів.

Саме про добропорядність, чи то пак доброчесність наших компаній хочеться поговорити, адже це саме те, з чого починається створення комфортних та безпечних умов ведення бізнесу. Я б сказала, що такі умови взагалі базуються на доброчесності, адже якщо прагнеш щось змінити глобально, то починай із себе.

Найпростіший приклад — наші під'їзди. Там, де люди хочуть жити у комфорті, вони не нарікають на сусідів, щодня переступаючи через бруд у смердючих коридорах з пошарпаними стінами, а прибирають та ремонтують цей спільний простір.

Бізнес-середовище — це теж наш спільний простір, і якщо всі дбатимуть про власну прозорість і доброчесність, то небезпека рейдерства зійде нанівець.

«Рейдери намагаються прибрати до рук підприємство з переробки сої в Новій Каховці», «рейдери атакують підприємство з виробництва дитячого харчування в Хоролі», «через дії рейдерів заблокована робота агрохолдингу „Росток“, „Рейдерське захоплення елеватора в Харківській області, сталася масова бійка“.

Це лише кілька повідомлень за останній час. Отож, що змінилося в бізнес-середовищі за останній час і чи змінилось взагалі?

Гортаючи звіт Ради бізнес-омбудсмена „Боротьба з рейдерством: сучасний стан та рекомендації“ за 2017 рік, важко не помітити: що прозорішими є бізнес-процеси в компанії, то надійніше вона захищена від протиправних зазіхань рейдерів.

Отже, високі етичні стандарти в бізнесі потрібні не комусь сторонньому, а самому власникові бізнесу. Це зрозуміли сотні ділових людей в Україні.

Передусім, це представники іноземних компаній, адже у високорозвинених країнах комплаєнс — давно буденна річ. Вітчизняні бізнесмени теж усвідомили: є прямий зв'язок між рівнем доброчесності в суспільстві та безпечністю ведення бізнесу.

Саме тому не лише міжнародні компанії, а й представники національних бізнесів увійшли до ініціативної групи, що працювала над створенням Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу (UNIC).

Цю ініціативу для бізнесу, який прагне працювати прозоро, спільно з ініціативною групою започаткувала Рада бізнес-омбудсмена за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку й Організації економічного співробітництва та розвитку.

Ми часто чули від власників компаній приблизно таке: „Хіба можна здійснювати економічну діяльність в Україні, не піддаючись впливу культури ведення бізнесу та не вимірюючи періодично рівень “токсичності» середовища?".

Наша відповідь така. Борючись з «токсичністю» — непрозорістю бізнес-процесів та питань власності, хабарами та «відкатами», різними хитрощами у намаганні обійти закон, тобто «освіжуючи» таким чином «бізнес-повітря», — ми так чи інакше впливаємо на загальну картину легкості ведення бізнесу.

Звісно, неможливо будувати бізнес в Україні так, ніби перебуваєш деінде. У нас в бізнес-середовищі нема паралельної реальності, тому звичаї та загальна культурна атмосфера країни так чи інакше впливає на окрему взяту компанію.

На підтвердження своїх слів наведу цитату заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака із звіту Ради бізнес-омбудсмена «Боротьба з рейдерством: сучасний стан та рекомендації».

«Як випливає з недавнього дослідження „Transparency International Україна“, стан справ з транспарентністю вітчизняних компаній украй незадовільний. Так, лише 38% приватних та державних українських компаній працюють на засадах прозорості та підзвітності. Майже 62% — далекі від стандартів прозорості.

У середньому компанії отримали три бали за прозорість з десяти можливих. У той же час, недостатня прозорість бізнес-процесів та відсутність чіткої управлінської організованості призводить до появи так званої dirty hands dilemma. Остання, своєю чергою, може створювати сприятливі умови для рейдерства.

Хоча в окремих компаніях, які зазнали негативного впливу рейдерства, могли існувати мінімальні механізми попередження недружних нападів, наприклад, прописаний кодекс етики та внутрішні процедури, не завжди існували механізми їх впровадження, які були б побудовані на прозорій корпоративній культурі.

У той же час, наявність таких запобіжників у системі управління ризиками, як ретельна перевірка контрагентів, рання діагностика сумнівних операцій, навчання співробітників, покликані виявити та попередити різні прояви рейдерства».

Далі — рекомендація з того ж звіту.

«Нацагентству з питань запобігання корупції розробити рекомендації та методики для сприяння компаніям у побудові і вдосконаленні надійних комплаєнс-систем.

Такі рекомендації стануть у пригоді бізнесу, якщо охоплюватимуть питання провідних практик у сфері корпоративного управління, забезпечення збалансованості розподілу повноважень між органами управління компанії, пропонуватимуть оптимальні підходи до розробки внутрішніх політик та положень.

Належна увага до цих питань сприятиме мінімізації ризиків рейдерства».

Наостанок — ще один важливий момент. Кожен, у кого виникли проблеми з бізнесом чи державними органами, може звернутися із скаргою до Ради бізнес-омбудсмена. Зазначу, що більшість скаржників на рейдерські дії все ж стали жертвами непрозорих процесів у їхніх компаніях.

Найменше скарг надходить на дії правоохоронних органів. На жаль, не тому, що ці структури почали працювати чесно, а тому, що багато підприємців «вирішують питання» з правоохоронцями так, як це робилося останні три десятиліття.

Бізнесмени мусять усвідомити: «конверт» для правоохоронця — це не розв'язання стратегічних проблем бізнесу, а ще більше погіршення ситуації, навіть якщо таким дикунським способом і вдається вирішити певні тактичні проблеми.

Також є побоювання, що скарга на тиск правоохоронців не допоможе бізнесмену, а створить йому нові труднощі. Це зовсім не так, ми маємо позитивні приклади.

Аби звернутися із скаргою до Ради бізнес-омбудсмена, слід дотриматися простих умов. Ситуація у цей час не повинна розглядатися в суді, і підприємець мав би уже захищати свої інтереси, наприклад, звертатися із скаргою до відповідної інстанції.

Рада бізнес-омбудсмена — незалежний та не уразливий для тиску з боку будь-яких державних структур орган, бо він не фінансується з держбюджету.

Це ефективний та безкоштовний інструмент захисту бізнес-інтересів. По-перше, його допомога безкоштовна. По-друге, замість двох-трьох років, на які може розтягнутися судовий розгляд, Рада розглядає скаргу за два-три місяці.

І ще: Рада бізнес-омбудсмена — це консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів, тому будь-які органи влади не мають права ігнорувати її рішення.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
рейдерство бизнес

Анна Герасимчук
глава секретариата Всеукраинской сети добродетели и комплаенса (UNIC)